1. Словник української мови Грінченка

загоювати

Загоювати, -гоюю, -єш

сов. в. загоїти, го́ю, -їш, гл. Залѣчивать, залѣчить, заживлять, заживить (рану). Всі його рани загоює своїм розумним словом. Г. Барв. 163. Його рука поранить і загоїть. K. Іов. 12.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загоювати — заго́ювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. загоювати — -юю, -юєш, недок., загоїти, -ою, -оїш, док., перех. Виліковувати ушкоджені місця, рани на тілі; гоїти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. загоювати — ГО́ЇТИ (виліковувати пошкодження на тілі), ЗАГО́ЮВАТИ, ЗАЖИВЛЯ́ТИ, ЗГО́ЮВАТИ діал.; ЗАЛІКО́ВУВАТИ (за допомогою ліків, лікування); ПІДГО́ЮВАТИ (трохи, частково). — Док.: заго́їти, заживи́ти, залікува́ти, підго́їти. Словник синонімів української мови
  4. загоювати — Заго́ювати, -го́юю, -го́юєш, -го́ює Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. загоювати — ЗАГО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАГО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., перех. Виліковувати ушкоджені місця, рани на тілі; гоїти. Він кілька місяців пролежав у лазаретах, загоюючи рану, одержану в бою з партизанами (Ю. Бедзик, Полки.. Словник української мови в 11 томах