загоювати
заго́ювати
-юю, -юєш, недок., загоїти, -ою, -оїш, док., перех.
Виліковувати ушкоджені місця, рани на тілі; гоїти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- загоювати — заго́ювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- загоювати — ГО́ЇТИ (виліковувати пошкодження на тілі), ЗАГО́ЮВАТИ, ЗАЖИВЛЯ́ТИ, ЗГО́ЮВАТИ діал.; ЗАЛІКО́ВУВАТИ (за допомогою ліків, лікування); ПІДГО́ЮВАТИ (трохи, частково). — Док.: заго́їти, заживи́ти, залікува́ти, підго́їти. Словник синонімів української мови
- загоювати — Заго́ювати, -го́юю, -го́юєш, -го́ює Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- загоювати — ЗАГО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАГО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., перех. Виліковувати ушкоджені місця, рани на тілі; гоїти. Він кілька місяців пролежав у лазаретах, загоюючи рану, одержану в бою з партизанами (Ю. Бедзик, Полки.. Словник української мови в 11 томах
- загоювати — Загоювати, -гоюю, -єш сов. в. загоїти, го́ю, -їш, гл. Залѣчивать, залѣчить, заживлять, заживить (рану). Всі його рани загоює своїм розумним словом. Г. Барв. 163. Його рука поранить і загоїть. K. Іов. 12. Словник української мови Грінченка