закарлючити

Закарлючити, -ся

см. закарлючувати, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закарлючити — закарлю́чити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. закарлючити — див. закарлючувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. закарлючити — ЗАКАРЛЮ́ЧИТИ див. закарлю́чувати. Словник української мови в 11 томах