закарлючити

закарлю́чити

див. закарлючувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закарлючити — закарлю́чити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. закарлючити — ЗАКАРЛЮ́ЧИТИ див. закарлю́чувати. Словник української мови в 11 томах
  3. закарлючити — Закарлючити, -ся см. закарлючувати, -ся. Словник української мови Грінченка