закарлючити

ЗАКАРЛЮ́ЧИТИ див. закарлю́чувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закарлючити — закарлю́чити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. закарлючити — див. закарлючувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. закарлючити — Закарлючити, -ся см. закарлючувати, -ся. Словник української мови Грінченка