закарлючити

закарлю́чити

дієслово доконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закарлючити — див. закарлючувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. закарлючити — ЗАКАРЛЮ́ЧИТИ див. закарлю́чувати. Словник української мови в 11 томах
  3. закарлючити — Закарлючити, -ся см. закарлючувати, -ся. Словник української мови Грінченка