1. Словник української мови Грінченка

закладати

Заклада́ти, -да́ю, -єш

сов. в. закласти, -ладу, -де́ш и заложи́ти, -жу, -жиш, гл.

1) Закладывать, заложить чѣмъ что-либо, или что-либо за что. Рани мої смертельнії промивав, м'якенькою бавовною закладав. Мет. 440. Заклав він сокиру за пояс. Грин. І. 188. Молода... закладає молодому хустку за пояс. Грин. III. 515.

2) Накладывать, наложить. Закладають царський вінець: тепер ти моя. Чуб. V. 205.

3) Закладывать, заложить, запрягать, запречь. Господарь волоський пару коней у колясу закладав. Мет. 393.

4) Класть, положить. Коня тобі напою, овса, сіна закладу. Чуб. V. 8.

5) Основывать, основать.

6) Учреждать, учредить.

7) Вносить, внести за кого-либо деньги. А заложить же за тебе багато треба? Сим. 195.

8) — по́зов. Вчинать, вчинить искъ, начать судебное дѣло. Котл. Н. П. 344.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закладати — заклада́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. закладати — див. пиячити; починати Словник синонімів Вусика
  3. закладати — Класти, вкладати; (місце) заповнювати, захаращувати; (отвір) замуровувати; (вуха) неос. док. позакладати; (школи) засновувати, створювати, організовувати; (рух) започатковувати, закладати підвалини чого; (майно) заставляти. Словник синонімів Караванського
  4. закладати — [закладатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
  5. закладати — I -аю, -аєш, недок., закласти, -аду, -адеш, док., перех. 1》 Класти, засовувати щось куди-небудь, за що-небудь. || Вставляти, поміщати кудись, у що-небудь із певною метою, у певній кількості. || Класти корм худобі. || Помічати місце в книзі і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. закладати — Аю, -аєш, недок., закласти, -ду, -деш, док. Доносити, зраджувати. Закласти друга. Словник сучасного українського сленгу
  7. закладати — (-аю, -аєш) недок. 1. (що); мол., жрм. Пити спиртні напої. БСРЖ, 199; ПСУМС, 26; ЯБМ, 1, 350. 2. кого; крим., мол. Видавати когось. Задля перемоги світової революції замолоду знімав з церков хрести і дзвони, закладав сіячів опіуму... (А. Морговський, Фіфті-фіфті). БСРЖ, 199; ЯБМ, 1, 350. Словник жарґонної лексики української мови
  8. закладати — заклада́ти / закла́сти за га́лстук, жарт. Уживати спиртні напої; напиватися. — Мабуть, Тит Назарович заклав за галстук, ось вона й потягла його додому (Ю. Збанацький). заклада́ти / закла́сти пе́рший ка́мінь чого і без додатка. Розпочинати будівництво. Фразеологічний словник української мови
  9. закладати — ЗАСНО́ВУВАТИ (будуючи щось, поселяючись десь, класти початок існуванню чого-небудь), ЗАКЛАДА́ТИ, ФУНДУВА́ТИ, ПОЧИНА́ТИ рідше, ОСНО́ВУВАТИ заст., ОСА́ДЖУВАТИ перев. док., заст. — Док.: заснува́ти, закла́сти, поча́ти, оснува́ти, осади́ти. Словник синонімів української мови
  10. закладати — ЗАКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАКЛА́СТИ, аду́, аде́ш, док., перех. 1. Класти, засувати щось куди-небудь, за що-небудь. Самі руки [Онисі] несамохіть рвали найкращі квітки й закладали за стрічки на голові, за коси (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах