1. Словник української мови Грінченка

застава

Застава, -ви

ж.

1) Залогъ. Шинкарочко мила, усип меду-вина, бери на заставу коня вороного. Чуб. V. 29. А тут ще нема чого шинкарці і в заставу оддать. Рудч. Ск. II. 21. Положившії нову свиту і кожух в заставі. Мкр. Н. 3.

2) Застава, пограничная стража. А у Тендрові острові Семен Скалозуб з військом у заставі стояв. АД. І. 217. Застави хоть стояли, та не густо, сторожа не пильнувала так, як от тепер по Збручеві, чи що. МВ. Ще недавно по тій річці застави стояли, по заставах орандарі мито з людей брали. К. Досв. 122.

3) Хоругвь. Зійди, Господи, з неба, бо нам тя ту треба — заставу вишивати. Гол. IV. 423.

4) за́става. Ловушка для лѣсного звѣря. Шух. І. 235. ум. заста́вонька. Не веліла мати заставоньки брати. Чуб. V. 89.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. застава — заста́ва 1 іменник жіночого роду віддавання майна за позичку; віддане майно; гарантія заста́ва 2 іменник жіночого роду місце в'їзду; загін Орфографічний словник української мови
  2. застава — Спосіб забезпечення зобов’язань. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов’язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Словник із соціальної роботи
  3. застава — 1. (під позику) заклад, д. застанова, застав; П. забезпека, гарантія; 2. (на дорозі) пост, шлягбавм <сов. шлагбаум>, пропускний пункт; (на кордоні) митниця; П. пікет, варта, охорона. Словник синонімів Караванського
  4. застава — див. перешкода Словник синонімів Вусика
  5. застава — [застава] -вие, д. і м. -в'і Орфоепічний словник української мови
  6. застава — I -и, ж. 1》 Віддавання кредиторові якого-небудь майна або коштовності для забезпечення одержуваної позички. 2》 Річ, яка залишається у того, хто видає позичку. || Грошова сума, яку вносять для забезпечення виконання зобов'язань. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. застава — застава прибори (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. застава — (англ. соllateral) у цивільному праві спосіб забезпечення виконання зобов’язань, який полягає в передачі боржником кредитору грошей або іншої власної цінності... Економічний словник
  9. застава — I. ЗАСТА́ВА (забезпечення одержуваної позички майном, цінностями і т. ін.), ЗАКЛА́Д, ЗАСТАНО́ВА діал. У Харві.. можна було часом розжитися й на кілька доларів, під невеликий відсоток або заставу (Н. Рибак); (Петро:) Грошей не було. Словник синонімів української мови
  10. застава — ЗАСТА́ВА¹, и, ж. 1. Віддавання кредиторові якого-небудь майна або коштовності для забезпечення одержуваної позички. Колись за неї [кожушину] двадцять рублів давали. Ще й тепер можна рублів із п’ять зачепити.. Хіба однести шинкареві в заставу!... Словник української мови в 11 томах
  11. застава — рос. залог за цивільним правом — один із засобів забезпечення зобов'язань. 3. дає можливість кредиторові в разі невиконання боржником своїх зобов'язань одержати належну йому суму грошей за рахунок вартості заставленого майна. Договір... Eкономічна енциклопедія
  12. застава — 1. Сторожовий пост при в'їзді до міста, області, країни. 2. Пост із шлагбаумом на шляху для тимчасової зупинки мандрівників, подорожників. Архітектура і монументальне мистецтво