застава
заста́ва
I -и, ж.
1》 Віддавання кредиторові якого-небудь майна або коштовності для забезпечення одержуваної позички.
2》 Річ, яка залишається у того, хто видає позичку.
|| Грошова сума, яку вносять для забезпечення виконання зобов'язань.
Генеральна застава — а) застава у розмірі, який повинен гарантувати суму кредиту; б) загальна застава, що її використовують для послідовних кредитів.
3》 перен. Забезпечення, гарантія чого-небудь.
II -и, ж.
1》 іст. Місце в'їзду до міста або виїзду з нього, яке охоронялося.
|| Пост, створюваний на центральному шляху для збирання з проїжджих мита, податків і т. ін. за проїзд або перевезення товарів.
2》 Військовий охоронний загін, охоронна варта.
|| Місце розташування військового підрозділу, який охороняє певну ділянку державного кордону.
Значення в інших словниках
- застава — заста́ва 1 іменник жіночого роду віддавання майна за позичку; віддане майно; гарантія заста́ва 2 іменник жіночого роду місце в'їзду; загін Орфографічний словник української мови
- застава — Спосіб забезпечення зобов’язань. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов’язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Словник із соціальної роботи
- застава — 1. (під позику) заклад, д. застанова, застав; П. забезпека, гарантія; 2. (на дорозі) пост, шлягбавм <сов. шлагбаум>, пропускний пункт; (на кордоні) митниця; П. пікет, варта, охорона. Словник синонімів Караванського
- застава — див. перешкода Словник синонімів Вусика
- застава — [застава] -вие, д. і м. -в'і Орфоепічний словник української мови
- застава — застава прибори (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- застава — (англ. соllateral) у цивільному праві спосіб забезпечення виконання зобов’язань, який полягає в передачі боржником кредитору грошей або іншої власної цінності... Економічний словник
- застава — I. ЗАСТА́ВА (забезпечення одержуваної позички майном, цінностями і т. ін.), ЗАКЛА́Д, ЗАСТАНО́ВА діал. У Харві.. можна було часом розжитися й на кілька доларів, під невеликий відсоток або заставу (Н. Рибак); (Петро:) Грошей не було. Словник синонімів української мови
- застава — ЗАСТА́ВА¹, и, ж. 1. Віддавання кредиторові якого-небудь майна або коштовності для забезпечення одержуваної позички. Колись за неї [кожушину] двадцять рублів давали. Ще й тепер можна рублів із п’ять зачепити.. Хіба однести шинкареві в заставу!... Словник української мови в 11 томах
- застава — рос. залог за цивільним правом — один із засобів забезпечення зобов'язань. 3. дає можливість кредиторові в разі невиконання боржником своїх зобов'язань одержати належну йому суму грошей за рахунок вартості заставленого майна. Договір... Eкономічна енциклопедія
- застава — 1. Сторожовий пост при в'їзді до міста, області, країни. 2. Пост із шлагбаумом на шляху для тимчасової зупинки мандрівників, подорожників. Архітектура і монументальне мистецтво
- застава — Застава, -ви ж. 1) Залогъ. Шинкарочко мила, усип меду-вина, бери на заставу коня вороного. Чуб. V. 29. А тут ще нема чого шинкарці і в заставу оддать. Рудч. Ск. II. 21. Положившії нову свиту і кожух в заставі. Мкр. Н. 3. 2) Застава, пограничная стража. Словник української мови Грінченка