застава
ЗАСТА́ВА¹, и, ж.
1. Віддавання кредиторові якого-небудь майна або коштовності для забезпечення одержуваної позички.
Колись за неї [кожушину] двадцять рублів давали. Ще й тепер можна рублів із п’ять зачепити.. Хіба однести шинкареві в заставу! (Мирний, IV, 1955, 297);
Випили всю горілку, та ще й не стало.. Старий Джеря витрусив усі кишені, ще й у шинок на заставу одніс свій кожух (Н.-Лев., II, 1956, 182);
Хай пан дасть мені, крім розписки, щось коштовне під заставу (Тулуб, Людолови, 1, 1957, 282).
2. Річ, яка залишається у того, хто видає позичку.
Місцевий орендар набив повну комору заставами, й сотки видав на грубі проценти (Кобр., Вибр., 1954, 144);
— Ви знаєте, що я беру тільки цінні застави?! (Вільде, Сестри.., 1958,421);
// Грошова сума, яку вносять для забезпечення виконання зобов’язань.
[Селім:] Я зобов’язуюсь не виїздити з цього міста до закінчення розпочатого наді мною слідства і внести тридцять тисяч грошової застави (Сам., II. 1958, 201).
3. перен. Забезпечення, гарантія чого-небудь.
Стоїть, як Свободи застава, Могутня Радянська Держава (Нех., Дивлюсь.., 1949, 77).
ЗАСТА́ВА², и, ж.
1. іст. Місце в’їзду до міста або виїзду з нього, яке охоронялося.
До міста їх не пустили, наказали зупинитися на подвір’ї у передмісті, біля Смоленської застави (Тулуб, Людолови, II, 1957, 447);
У вікнах уже блимали вогні, коли наша колона наблизилася до столиці. Просто перед нами палала арка Нарвської застави (Панч, В дорозі, 1959, 281);
// Пост, створюваний на центральному шляху для збирання з проїжджаючих мита, податків і т. ін. за проїзд або перевезення товарів.
Застави хоч стояли, та не густо; сторожа не пильнувала так, як от тепер на Збручеві, чи що; то Дніпром.. людці перевозили всяке добро, не оплачуючи (Вовчок, І, 1955, 89);
Граф поставив по дорогах Скрізь застави та рогатки. Почалися нескінченні Мита, панщина, податки (Л. Укр., І, 1951, 380).
2. Військовий охоронний загін, охоронна варта.
[Анна:] Аж ось коло воріт Його, мабуть, застава затримала, І я сюди, нарешті, утекла! (Коч., III, 1956, 23);
Все завдання застави полягало в тому, щоб дати валці з зброєю доїхати до Патронного заводу (Головко, II, 1957, 568);
// Місце розташування військового підрозділу, який охороняє певну ділянку державного кордону.
На малій прикордонній заставі, де жили, ми, як рідна сім’я, у тривожній досвітній заграві одпалала і юність моя (Уп., Вітчизна миру, 1951, 77);
Цілу добу Марко Артьомов пробув на заставі. На сусідній ділянці кордону була тривога (Чорн., Визвол. земля, 1959, 210).
Значення в інших словниках
- застава — заста́ва 1 іменник жіночого роду віддавання майна за позичку; віддане майно; гарантія заста́ва 2 іменник жіночого роду місце в'їзду; загін Орфографічний словник української мови
- застава — Спосіб забезпечення зобов’язань. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов’язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Словник із соціальної роботи
- застава — 1. (під позику) заклад, д. застанова, застав; П. забезпека, гарантія; 2. (на дорозі) пост, шлягбавм <сов. шлагбаум>, пропускний пункт; (на кордоні) митниця; П. пікет, варта, охорона. Словник синонімів Караванського
- застава — див. перешкода Словник синонімів Вусика
- застава — [застава] -вие, д. і м. -в'і Орфоепічний словник української мови
- застава — I -и, ж. 1》 Віддавання кредиторові якого-небудь майна або коштовності для забезпечення одержуваної позички. 2》 Річ, яка залишається у того, хто видає позичку. || Грошова сума, яку вносять для забезпечення виконання зобов'язань. Великий тлумачний словник сучасної мови
- застава — застава прибори (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- застава — (англ. соllateral) у цивільному праві спосіб забезпечення виконання зобов’язань, який полягає в передачі боржником кредитору грошей або іншої власної цінності... Економічний словник
- застава — I. ЗАСТА́ВА (забезпечення одержуваної позички майном, цінностями і т. ін.), ЗАКЛА́Д, ЗАСТАНО́ВА діал. У Харві.. можна було часом розжитися й на кілька доларів, під невеликий відсоток або заставу (Н. Рибак); (Петро:) Грошей не було. Словник синонімів української мови
- застава — рос. залог за цивільним правом — один із засобів забезпечення зобов'язань. 3. дає можливість кредиторові в разі невиконання боржником своїх зобов'язань одержати належну йому суму грошей за рахунок вартості заставленого майна. Договір... Eкономічна енциклопедія
- застава — 1. Сторожовий пост при в'їзді до міста, області, країни. 2. Пост із шлагбаумом на шляху для тимчасової зупинки мандрівників, подорожників. Архітектура і монументальне мистецтво
- застава — Застава, -ви ж. 1) Залогъ. Шинкарочко мила, усип меду-вина, бери на заставу коня вороного. Чуб. V. 29. А тут ще нема чого шинкарці і в заставу оддать. Рудч. Ск. II. 21. Положившії нову свиту і кожух в заставі. Мкр. Н. 3. 2) Застава, пограничная стража. Словник української мови Грінченка