затятий

Значення в інших словниках

1. затятий — не злісний, а затятий “Ніякі вмовляння й попередження не допомогли, і він став злісним п’яницею”, – читаємо в репортерській замітці й міркуємо: чи ця людина, що пустилася берега, почала тільки без просипу пити, чи в неї водночас і зіпсувалася вдача... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. затятий — затя́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
3. затятий — Упертий, запеклий, завзятий; (- вдачу) непоступливий, непохитний, стійкий, р. огурний; (вітер) скажений, лютий; (- зуби) Г. затиснений, заціплений. Словник синонімів Караванського
4. затятий — див. упертий Словник синонімів Вусика
5. затятий — [зат’атией] м. (на) -тому/-т'ім, мн. -т'і Орфоепічний словник української мови
6. затятий — -а, -е. 1》 Який уперто наполягає на своєму, намагається зробити по-своєму, домагається свого; упертий. || Стійкий, непохитний. 2》 Який виражає найвищий ступінь ознаки, вияву чого-небудь. || Який довго не припиняється, не змінюється. || Скажений, лютий. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. затятий — затя́тий впертий, непоступливий (м, ср, ст)||заший, тятий Лексикон львівський: поважно і на жарт
8. затятий — як (мов, ні́би і т. ін.) затя́вся. 1. Уперто відмовлятися щось робити; стійко, непохитно наполягати на своєму. Сказав (Павло) як затявся, що більше і зустрічатися не бажає... (В. Фразеологічний словник української мови
9. затятий — ЛЮ́ТИЙ (дуже сердитий), ЗЛЮ́ЩИЙ, ЗАТЯ́ТИЙ, ЗАКЛЯ́ТИЙ, РОЗДРАТО́ВАНИЙ, РОЗЛЮ́ЧЕНИЙ, РОЗЛЮТО́ВАНИЙ, РОЗ'Я́ТРЕНИЙ, Я́РИЙ, РОЗ'Я́РЕНИЙ (який утратив самовладання, досяг крайньої люті), РОЗ'ЯРІ́ЛИЙ, ОЗВІРІ́ЛИЙ, РОЗ'Ю́ШЕНИЙ розм., Я́РОСЛИВИЙ розм. Словник синонімів української мови
10. затятий — ЗАТЯ́ТИЙ, а, е. 1. Який уперто наполягає на своєму, намагається зробити по-своєму, домагається свого; упертий. — Ну, ходімо на вулицю.. Словник української мови в 11 томах