1. Словник української мови Грінченка

звечора

Звечора

нар. Наканунѣ вечеромъ. Хто звечора плаче, той уранці буде сміятись. Ном. № 2400.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звечора — ЗВЕЧОРА – З ВЕЧОРА Звечора, присл. З часу настання вечора; з вечірнього часу. – Я ще вчора звечора наказав Омелькові, щоб усе готово до від’їзду було (Панас Мирний); Густі хмари, що звечора вкривали небо, зникли (З. Літературне слововживання
  2. звечора — рідше ізвечора, присл. З часу настання вечора; з вечірнього часу. || розм. Увечері. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. звечора — зве́чора прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  4. звечора — Зве́чора, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. звечора — ЗВЕ́ЧОРА, рідше ІЗВЕЧО́РА, присл. З часу настання вечора; з вечірнього часу. — Та в мене ще звечора все готово, а запрягти — не забарюся… тілько гукнуть!... Словник української мови в 11 томах