звечора
зве́чора
рідше ізвечора, присл.
З часу настання вечора; з вечірнього часу.
|| розм. Увечері.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звечора — ЗВЕЧОРА – З ВЕЧОРА Звечора, присл. З часу настання вечора; з вечірнього часу. – Я ще вчора звечора наказав Омелькові, щоб усе готово до від’їзду було (Панас Мирний); Густі хмари, що звечора вкривали небо, зникли (З. Літературне слововживання
- звечора — зве́чора прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- звечора — Зве́чора, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- звечора — ЗВЕ́ЧОРА, рідше ІЗВЕЧО́РА, присл. З часу настання вечора; з вечірнього часу. — Та в мене ще звечора все готово, а запрягти — не забарюся… тілько гукнуть!... Словник української мови в 11 томах
- звечора — Звечора нар. Наканунѣ вечеромъ. Хто звечора плаче, той уранці буде сміятись. Ном. № 2400. Словник української мови Грінченка