зойкати

Значення в інших словниках

1. зойкати — зо́йкати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. зойкати — див. КРИЧАТИ. Словник синонімів Караванського
3. зойкати — див. кричати Словник синонімів Вусика
4. зойкати — -аю, -аєш, недок., зойкнути, -ну, -неш, док. Голосно, несамовито кричати (з жаху, відчаю, благаючи допомоги і т. ін.). || Жалібно стогнати, видавати стогін (від болю, горя і т. ін.). || Тужливо, зі стогоном кричати; голосити. || Тривожно кричати, квилити (про птахів). Великий тлумачний словник сучасної мови
5. зойкати — КРИЧА́ТИ (видавати крик), ЯЧА́ТИ розм.; РЕПЕТУВА́ТИ розм., ЗІПА́ТИ розм., ДЕ́РТИСЯ (ДРА́ТИСЯ) розм., ПЕРЕРИВА́ТИСЯ розм., ВЕРЕДИ́ТИСЯ діал., ФУ́КАТИ діал. (сильно, голосно); ГОРЛА́ТИ розм., ГОРЛА́НИТИ розм., ГОРЛОПА́НИТИ розм., ГВАЛТУВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
6. зойкати — Зо́йкати, -каю, -каєш, -кає Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. зойкати — ЗО́ЙКАТИ, аю, аєш, недок., ЗО́ЙКНУТИ, ну, неш, док. Голосно, несамовито кричати (з жаху, відчаю, благаючи допомоги і т. ін.). — Тату! Таточку!— зойкає дівчина, бо її пальці, намацуючи батькове обличчя, ніби опеклися кригою мертвого тіла (Речм., Весн. Словник української мови в 11 томах