1. Словник української мови Грінченка

зорати

Зорати, -рю, -реш

гл. Вспахать. Зорав приймак-приймаченько зо три десятини. Чуб. III. 127.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зорати — зора́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зорати — [зоратие] зоур'у, -реш, -реимо, -реите; нак. -ри, зоур'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. зорати — див. зорювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зорати — Коли зореш мілко, посієш рідко, то уродить дідько. Як зореш мілко, а посієш рідко, то вродиться дідько. Якщо будеш погано працювати, то не матимеш ніякої користі. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. зорати — ОРА́ТИ (обробляти землю плугом, ралом), ЗО́РЮВАТИ, ЗАО́РЮВАТИ, РОЗО́РЮВАТИ рідше, ПЛУ́ЖИТИ розм.; ДРЯ́ПАТИ зневажл., ШКРЯ́БАТИ розм. (мілко, абияк); ПІДНІМА́ТИ (ПІДІЙМА́ТИ) (зі сл. пар, цілина, зяб); ЗЯБЛЮВА́ТИ (орати на зяб). — Док. Словник синонімів української мови
  6. зорати — Зора́ти, зорю́, зо́ре́ш, зо́ре́, зо́рють Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. зорати — ЗОРА́ТИ див. зо́рювати. Словник української мови в 11 томах