1. Приповідки або українсько-народня філософія

зорати

Коли зореш мілко, посієш рідко, то уродить дідько.

Як зореш мілко, а посієш рідко, то вродиться дідько.

Якщо будеш погано працювати, то не матимеш ніякої користі.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зорати — зора́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зорати — [зоратие] зоур'у, -реш, -реимо, -реите; нак. -ри, зоур'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. зорати — див. зорювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зорати — ОРА́ТИ (обробляти землю плугом, ралом), ЗО́РЮВАТИ, ЗАО́РЮВАТИ, РОЗО́РЮВАТИ рідше, ПЛУ́ЖИТИ розм.; ДРЯ́ПАТИ зневажл., ШКРЯ́БАТИ розм. (мілко, абияк); ПІДНІМА́ТИ (ПІДІЙМА́ТИ) (зі сл. пар, цілина, зяб); ЗЯБЛЮВА́ТИ (орати на зяб). — Док. Словник синонімів української мови
  5. зорати — Зора́ти, зорю́, зо́ре́ш, зо́ре́, зо́рють Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. зорати — ЗОРА́ТИ див. зо́рювати. Словник української мови в 11 томах
  7. зорати — Зорати, -рю, -реш гл. Вспахать. Зорав приймак-приймаченько зо три десятини. Чуб. III. 127. Словник української мови Грінченка