1. Словник української мови Грінченка

квітничок

Квітни́к, -ка́

м. Цвѣтникъ. Як багато квіток в нашім саду! промовив Дашковым, заглядаючи в вікно на квітник. Левиц. Пов. 33. Зеленіли... хутірські сади, як роскішні квітники. Мир. ХРВ. 8. ум. квітничо́к. Ходимо ми з нею по садку, робить вона квітнички і я їй помагаю. О. 1862. X. 8. З обох боків ланку був квітничок, де панські квітки перемішувались з зеленим зіллям. Левиц. Пов. Степи з невеличкими хуторами, що як квітнички (здавались). Мир. ХРВ. 140.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квітничок — квітничо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. квітничок — -чка, ч. Зменш. до квітник 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. квітничок — КВІТНИЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до квітни́к 1. – Прошу, прошу, заходьте, – запросив він, широко відчинивши хвіртку квітничка (Д. Бузько); Перед будинком розстилався невеличкий квітничок (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. квітничок — КВІТНИЧО́К, чка́, ч. Зменш. до квітни́к 1. Перед будинком розстилався невеличкий квітничок (Смолич, II, 1958, 8); *У порівн. В хаті було чисто та гарно, як у квітничку (Коцюб., І, 1955, 71). Словник української мови в 11 томах