квітничок

квітничо́к

-чка, ч.

Зменш. до квітник 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квітничок — квітничо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. квітничок — КВІТНИЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до квітни́к 1. – Прошу, прошу, заходьте, – запросив він, широко відчинивши хвіртку квітничка (Д. Бузько); Перед будинком розстилався невеличкий квітничок (Ю. Словник української мови у 20 томах
  3. квітничок — КВІТНИЧО́К, чка́, ч. Зменш. до квітни́к 1. Перед будинком розстилався невеличкий квітничок (Смолич, II, 1958, 8); *У порівн. В хаті було чисто та гарно, як у квітничку (Коцюб., І, 1955, 71). Словник української мови в 11 томах
  4. квітничок — Квітни́к, -ка́ м. Цвѣтникъ. Як багато квіток в нашім саду! промовив Дашковым, заглядаючи в вікно на квітник. Левиц. Пов. 33. Зеленіли... хутірські сади, як роскішні квітники. Мир. ХРВ. 8. ум. квітничо́к. Словник української мови Грінченка