квітничок
КВІТНИЧО́К, чка́, ч. Зменш. до квітни́к 1.
Перед будинком розстилався невеличкий квітничок (Смолич, II, 1958, 8);
*У порівн. В хаті було чисто та гарно, як у квітничку (Коцюб., І, 1955, 71).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- квітничок — квітничо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- квітничок — -чка, ч. Зменш. до квітник 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- квітничок — КВІТНИЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до квітни́к 1. – Прошу, прошу, заходьте, – запросив він, широко відчинивши хвіртку квітничка (Д. Бузько); Перед будинком розстилався невеличкий квітничок (Ю. Словник української мови у 20 томах
- квітничок — Квітни́к, -ка́ м. Цвѣтникъ. Як багато квіток в нашім саду! промовив Дашковым, заглядаючи в вікно на квітник. Левиц. Пов. 33. Зеленіли... хутірські сади, як роскішні квітники. Мир. ХРВ. 8. ум. квітничо́к. Словник української мови Грінченка