1. Словник української мови у 20 томах

квітничок

КВІТНИЧО́К, чка́, ч.

Зменш.-пестл. до квітни́к 1.

– Прошу, прошу, заходьте, – запросив він, широко відчинивши хвіртку квітничка (Д. Бузько);

Перед будинком розстилався невеличкий квітничок (Ю. Смолич);

З кожного двору від віконня висвічували барвисто квітнички; мак жарів, соняшники палахкотіли яскравіші, ніж ткання на ризах, дивина здіймалася, зоріючи м'якими квітами (В. Барка);

* У порівн. В хаті було чисто та гарно, як у квітничку (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квітничок — квітничо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. квітничок — -чка, ч. Зменш. до квітник 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. квітничок — КВІТНИЧО́К, чка́, ч. Зменш. до квітни́к 1. Перед будинком розстилався невеличкий квітничок (Смолич, II, 1958, 8); *У порівн. В хаті було чисто та гарно, як у квітничку (Коцюб., І, 1955, 71). Словник української мови в 11 томах
  4. квітничок — Квітни́к, -ка́ м. Цвѣтникъ. Як багато квіток в нашім саду! промовив Дашковым, заглядаючи в вікно на квітник. Левиц. Пов. 33. Зеленіли... хутірські сади, як роскішні квітники. Мир. ХРВ. 8. ум. квітничо́к. Словник української мови Грінченка