1. Словник української мови Грінченка

копичення

Копичення, -ня

с.

1) Складываніе, сваливаніе въ кучу. Желех.

2) Складываніе въ копны. Желех.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. копичення — копи́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. копичення — -я, с. Дія за знач. копичити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. копичення — КОПИ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. копи́чити. Закінчили копичення сіна (А. Головко); Аграрний закон має внеможливити копичення землі в руках великих власників (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  4. копичення — Копи́чення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. копичення — КОПИ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. копи́чити. Словник української мови в 11 томах