1. Словник української мови у 20 томах

копичення

КОПИ́ЧЕННЯ, я, с.

Дія за знач. копи́чити.

Закінчили копичення сіна (А. Головко);

Аграрний закон має внеможливити копичення землі в руках великих власників (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. копичення — копи́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. копичення — -я, с. Дія за знач. копичити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. копичення — Копи́чення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. копичення — КОПИ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. копи́чити. Словник української мови в 11 томах
  5. копичення — Копичення, -ня с. 1) Складываніе, сваливаніе въ кучу. Желех. 2) Складываніе въ копны. Желех. Словник української мови Грінченка