копичення
копи́чення
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- копичення — -я, с. Дія за знач. копичити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- копичення — КОПИ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. копи́чити. Закінчили копичення сіна (А. Головко); Аграрний закон має внеможливити копичення землі в руках великих власників (з газ.). Словник української мови у 20 томах
- копичення — Копи́чення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- копичення — КОПИ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. копи́чити. Словник української мови в 11 томах
- копичення — Копичення, -ня с. 1) Складываніе, сваливаніе въ кучу. Желех. 2) Складываніе въ копны. Желех. Словник української мови Грінченка