копичення
КОПИ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. копи́чити.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- копичення — копи́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- копичення — -я, с. Дія за знач. копичити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- копичення — КОПИ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. копи́чити. Закінчили копичення сіна (А. Головко); Аграрний закон має внеможливити копичення землі в руках великих власників (з газ.). Словник української мови у 20 томах
- копичення — Копи́чення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- копичення — Копичення, -ня с. 1) Складываніе, сваливаніе въ кучу. Желех. 2) Складываніе въ копны. Желех. Словник української мови Грінченка