копиця

КОПИ́ЦЯ, і, ж.

1. Невеликий стіжок сіна, соломи і т. ін.

Дівчата на луці гребли, А парубки копиці клали (Т. Шевченко);

Я лiг пiд копицею сiна, заснув i не чув, як шляхом пройшла кiннота (А. Кащенко);

Швидко ширилася щетиниста смуга стерні, підростали копиці. А стіни пашні розсувалися, розбігалися (С. Добровольський);

По той бік річки прослався луг з копицями сіна (А. Шиян);

Посеред двору височіла копиця сіна. До копиці були прихилені весло, граблі (В. Нестайко);

* У порівн. Старець сидів на окопі, неначе стриміла копиця сіна (І. Нечуй-Левицький);

– Витріщаю очі – суне мій Вуйко [ведмідь], мов копиця сіна в темноті (І. Франко);

Сонце хилилося на західний пруг. І хмара, мов чорна копиця, забовваніла над Васевицьким лісом (І. Нижник).

2. рідко. Те саме, що копа́ 1.

Он у вибалочку затишний гайок, а за ним густо розкидані копиці хліба (О. Копиленко).

3. перен. Велика кількість, купа чого-небудь.

[Пріська:] Моя матінко рідна! Яка велика копиця грошей! (Панас Мирний);

– Гаразд, гаразд! – бадьоро вигукнув доповідач, .. витягуючи копицю паперів з товстого портфеля (Олесь Досвітній);

З'ясувалося, що, крім значної кількості грошей, треба було розділити шість скринь срібла, багато копиць дорогого одягу, сукна, шовку, оксамитів, інших речей і оздоб... (Г. Колісник);

Дорогою до хибарки ви мовчите, Марія тобі повідомляє, що заледве вирвалася; копиця справ (С. Процюк).

4. перен., розм. Про густе пишне волосся.

Крамар нахилив голову над касою й чогось там шукав, так що передо мною була лиш копиця чорного волосся (М. Коцюбинський);

Смерд Векша – здоровий, молодий ще, широкоплечий чоловік із копицею волосся, що нагадує стигле жито (С. Скляренко);

Тоненька і гнучка, з копицею густого волосся, вона годинами сиділа на узліссі, стежачи за квітами і комахами (І. Росоховатський).

◇ (1) За сім вовкі́в копи́ця сі́на показа́лася – хто-небудь безпідставно перебільшує небезпеку, загрозу чогось.

– Я ще не переконаний, та маю підстави гадати: у вашого хворого закупорена якась глибока вена або капіляри .. – .. Я й так бачу, що вам, дорогий колего, за сім вовків копиця сіна показалася! (Ю. Шовкопляс).