1. Словник української мови Грінченка

лащити

Лащити, -щу, -щиш

гл. Ласкать. Лаще мати дитину: Харьк.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лащити — ла́щити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. лащити — лащу, ластиш, недок., перех. Те саме, що пестити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лащити — ЛА́ЩИТИ, ла́щу, ла́стиш, недок., кого, що. Те саме, що пе́сти́ти. Часом прокинеться в ньому чоловік і він тоді стає таким добрим: і дітей лащить і до жінки заговорить як слід (М. Словник української мови у 20 томах
  4. лащити — ПЕ́СТИ́ТИ (ПЕ́СТУВАТИ) (виявляти свою любов, гладячи, цілуючи когось), ГОЛУ́БИТИ, ПРИГОЛУ́БЛЮВАТИ, НІ́ЖИТИ, ЛЕЛІ́ЯТИ, МИЛУВА́ТИ фольк., ЛЮБУВА́ТИ розм., ПРИЛА́СКУВАТИ рідше; ЛА́ЩИТИ, ПРИЛА́ЩУВАТИ (перев. тварин). Словник синонімів української мови
  5. лащити — ЛА́ЩИТИ, ла́щу, ла́стиш, недок., перех. Те саме, що пе́стити. Часом прокинеться в ньому чоловік і він тоді став таким добрим: і дітей лащить і до жінки заговорить як слід (Коцюб. Словник української мови в 11 томах