лащити
ЛА́ЩИТИ, ла́щу, ла́стиш, недок., перех. Те саме, що пе́стити.
Часом прокинеться в ньому чоловік і він тоді став таким добрим: і дітей лащить і до жінки заговорить як слід (Коцюб., І, 1955, 438);
Він ходить між корів, підійде до одної, до другої скотини — лащить їх (Ю. Янов., IV, 1959, 13);
Марить море Середземне, Ледве лащить береги… (Олесь, Вибр., 1958, 248).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лащити — ла́щити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- лащити — лащу, ластиш, недок., перех. Те саме, що пестити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лащити — ЛА́ЩИТИ, ла́щу, ла́стиш, недок., кого, що. Те саме, що пе́сти́ти. Часом прокинеться в ньому чоловік і він тоді стає таким добрим: і дітей лащить і до жінки заговорить як слід (М. Словник української мови у 20 томах
- лащити — ПЕ́СТИ́ТИ (ПЕ́СТУВАТИ) (виявляти свою любов, гладячи, цілуючи когось), ГОЛУ́БИТИ, ПРИГОЛУ́БЛЮВАТИ, НІ́ЖИТИ, ЛЕЛІ́ЯТИ, МИЛУВА́ТИ фольк., ЛЮБУВА́ТИ розм., ПРИЛА́СКУВАТИ рідше; ЛА́ЩИТИ, ПРИЛА́ЩУВАТИ (перев. тварин). Словник синонімів української мови
- лащити — Лащити, -щу, -щиш гл. Ласкать. Лаще мати дитину: Харьк. Словник української мови Грінченка