1. Словник синонімів української мови

лащити

ПЕ́СТИ́ТИ (ПЕ́СТУВАТИ) (виявляти свою любов, гладячи, цілуючи когось), ГОЛУ́БИТИ, ПРИГОЛУ́БЛЮВАТИ, НІ́ЖИТИ, ЛЕЛІ́ЯТИ, МИЛУВА́ТИ фольк., ЛЮБУВА́ТИ розм., ПРИЛА́СКУВАТИ рідше; ЛА́ЩИТИ, ПРИЛА́ЩУВАТИ (перев. тварин). Вона пригортала відважне хлоп'я, пестила його і цілувала, мов рідне (Я. Баш); Нехай мене той голубить, а хто вірно мене любить (пісня); (Оленка:) Татку! Іван радісно обнімає її, приголублює (О. Левада); — Матір одягну, як паню, і буду її ніжити й пестувати... (Г. Квітка-Основ'яненко); Колисала-леліяла мамка дитиночку, Так му файно заспівала — любий мій синочку (пісня); Стара як обійняла її, то й з рук не випускає, цілує й милує та любує (Марко Вовчок); Треба вола приласкувати, як запрягаєш (Словник Б. Грінченка); Він ходить між корів, підійде до одної, до другої скотини — лащить їх (Ю. Яновський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лащити — ла́щити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. лащити — лащу, ластиш, недок., перех. Те саме, що пестити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лащити — ЛА́ЩИТИ, ла́щу, ла́стиш, недок., кого, що. Те саме, що пе́сти́ти. Часом прокинеться в ньому чоловік і він тоді стає таким добрим: і дітей лащить і до жінки заговорить як слід (М. Словник української мови у 20 томах
  4. лащити — ЛА́ЩИТИ, ла́щу, ла́стиш, недок., перех. Те саме, що пе́стити. Часом прокинеться в ньому чоловік і він тоді став таким добрим: і дітей лащить і до жінки заговорить як слід (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  5. лащити — Лащити, -щу, -щиш гл. Ласкать. Лаще мати дитину: Харьк. Словник української мови Грінченка