1. Словник української мови в 11 томах

лащитися

ЛА́ЩИТИСЯ, щуся, щишся, недок.

1. Те саме, що ла́ститися 1.

[Деві (лащиться до Річарда):] Дай подивитись, дядьку, на те, що ти ліпив на кораблі (Л. Укр., III, 1952, 15);

Обхопила йому [чоловікові] ноги і плакала — плакала нестримно і лащилась, як теля до матері (Ю. Янов., І, 1958, 77);

— Мамочко! Я піду до бабусі..,— лащилася Тамара.— Хіба не пустиш? (Хижняк, Тамара, 1959, 110).

2. Линучи до людини, виявляти прив’язаність до неї (про тварин, переважно собак).

Розумний звір підбіг до свого господаря і почав лащитися до нього (Фр., VII, 1951, 151);

Собака.. роздивився, що то сам Оверко був, радісно завищав, засоромлено замахав хвостом, лащився (Горд., II, 1959, 185);

Воно вже й величеньке [лисеня]. Кинулося до свого господаря, скавчить стиха, лащиться (Коп., Як вони.., 1961, 154);

*Образно. — Як їй [кішці] дам понюхати своїх крапель, то перестане м’явкати, а так вам буде коло ніг лащитися, що аж їй будуть із шерсті іскри скакати (Фр., II, 1950, 397).

3. Лестощами домагатися чиєї-небудь прихильності; підлещуватися.

Він іноді і лащиться до мене, та ненависне мені його те підлабузнювання (Мирний, III, 1954, 170);

Як ластівка, впадала [Любов Прохорівна] й покірно лащилася до нього [чоловіка], аби приспати правду, аби сховати карб на молодім, гарячім, жіночім серці (Ле, Міжгір’я, 1953, 113);

Дівчата насмішкувато переморгувались: лащиться прикажчик до Олени (Гончар, Таврія, 1952, 219).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лащитися — ла́щитися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. лащитися — див. лестити; піддобрюватися Словник синонімів Вусика
  3. лащитися — -щуся, -щишся, недок. 1》 Те саме, що ластитися 1). 2》 Линучи до людини, виявляти прив'язаність до неї (про тварин, перев. собак). 3》 Лестощами домагатися чиєї-небудь прихильності; підлещуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лащитися — ЛА́ЩИТИСЯ, щуся, щишся, недок. 1. Те саме, що ла́ститися 1. Костя лащиться до мене, гладить мене по грудях, посміхається влесливо, запобігливо (В. Винниченко); Обхопила йому [чоловікові] ноги і плакала – плакала нестримно і лащилась, як теля до матері (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. лащитися — ЛА́ЩИТИСЯ (виявляти прив'язаність — про тварин), ЛА́СТИТИСЯ, ПІДЛЕ́ЩУВАТИСЯ, ПРИЛА́ЩУВАТИСЯ, ЛА́СИТИСЯ діал. Бійся пса не того, що гавка, а того, що лащиться! (прислів'я); Собака ластився до людей (М. Словник синонімів української мови
  6. лащитися — Ла́щитися, ла́щуся, ла́щишся, -щаться; ла́щся, ла́щтеся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. лащитися — Лащитися, -щуся, -щишся гл. Ласкаться. Чого ж так лащишся тепер до мене, Йване? Греб. 378. Словник української мови Грінченка