1. Словник української мови Грінченка

лебідонька

Лебідка, -ки

ж. Лебедка. ум. лебідонька, лебедочка, лебідочка. Ой крикнула лебідонька із за хвилі виринаючи. н. п. По бережку ходила, лебідочку ловила. Чуб. V. 216. Съ лебідкою въ поэзіи сравнивается женщина. Ой вийду я за ворота, гуляю, гуляю, як білая лебедочка по тихім Дунаю. Чуб. III. 166. Это слово какъ ласкательное прилагается къ женщинѣ: Ой матінко-лебідочко! Чуб. V. 833. Марусенько моя, лебідочко, зірочко моя, рибочко, перепеличко! — приговорював Василь, обнімаючи свою Марусю. Кв. І. 37.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лебідонька — лебі́донька іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. лебідонька — див. кохана Словник синонімів Вусика
  3. лебідонька — лебедонька, -и, ж. 1》 Пестл. до лебідка I. 2》 перен., нар.-поет. Пестливе звертання до жінки, дівчини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лебідонька — ЛЕБІ́ДОНЬКА, ЛЕБЕ́ДОНЬКА, и, ж. 1. Пестл. до лебі́дка¹. Не біла лебідонька в переліт летить – Красна дівка із полону біжить (Л. Первомайський); Мов по дзеркальній озера блакиті. Пливуть лебедоньки в убранні білосніжнім (М. Словник української мови у 20 томах
  5. лебідонька — ЛЕБІ́ДОНЬКА, ЛЕБЕ́ДОНЬКА, и, ж. 1. Пестл. до лебі́дка¹. Не біла. лебідонька в переліт летить — Красна дівка іа полону біжить (Пера., Слов. балади, 1946, 23); Мов по дзеркальній озера блакиті. Словник української мови в 11 томах