лебідонька
ЛЕБІ́ДОНЬКА, ЛЕБЕ́ДОНЬКА, и, ж.
1. Пестл. до лебі́дка¹.
Не біла лебідонька в переліт летить – Красна дівка із полону біжить (Л. Первомайський);
Мов по дзеркальній озера блакиті. Пливуть лебедоньки в убранні білосніжнім (М. Рильський);
Відлітає лебідонька в далину, У країну чужинецьку та сумну (О. Бердник).
2. перен., нар.-поет. Пестливе звертання до жінки, дівчини.
– Матусю моя, лебідонько моя! Звідкіль тебе ждати, звідкіль виглядать? (І. Нечуй-Левицький);
– А якої б же ти вісті бажала, лебідонько? – сказав Чорнота, пригорнувши до себе гнучкий стан коханої дружини (А. Кащенко);
– Сестронька! Лебідонько моя нещасная! – Всі стояли мовчки (В. Малик);
– Ох, серце душі моєї, що се вам сталося? Яка причина вашого жалю, скажіть мені, лебідонько моя! (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).
Значення в інших словниках
- лебідонька — лебі́донька іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- лебідонька — див. кохана Словник синонімів Вусика
- лебідонька — лебедонька, -и, ж. 1》 Пестл. до лебідка I. 2》 перен., нар.-поет. Пестливе звертання до жінки, дівчини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лебідонька — ЛЕБІ́ДОНЬКА, ЛЕБЕ́ДОНЬКА, и, ж. 1. Пестл. до лебі́дка¹. Не біла. лебідонька в переліт летить — Красна дівка іа полону біжить (Пера., Слов. балади, 1946, 23); Мов по дзеркальній озера блакиті. Словник української мови в 11 томах
- лебідонька — Лебідка, -ки ж. Лебедка. ум. лебідонька, лебедочка, лебідочка. Ой крикнула лебідонька із за хвилі виринаючи. н. п. По бережку ходила, лебідочку ловила. Чуб. V. 216. Съ лебідкою въ поэзіи сравнивается женщина. Словник української мови Грінченка