1. Словник української мови в 11 томах

лебідонька

ЛЕБІ́ДОНЬКА, ЛЕБЕ́ДОНЬКА, и, ж.

1. Пестл. до лебі́дка¹.

Не біла. лебідонька в переліт летить — Красна дівка іа полону біжить (Пера., Слов. балади, 1946, 23);

Мов по дзеркальній озера блакиті. Пливуть лебедоньки в убранні білосніжнім (Рильський, І, 1956, 24).

2. перен., нар.-поет. Пестливе звертання до жінки, дівчини.

— Матусю моя, лебідонько моя! Звідкіль тебе ждати, звідкіль виглядать? (Н.-Лев., II, 1956, 248);

[Сотник:] Настусю, Я коло тебе вахожуся [заходжуся] Тепер, лебедонько, не так! (Шевч., II, 1953, 171).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лебідонька — лебі́донька іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. лебідонька — див. кохана Словник синонімів Вусика
  3. лебідонька — лебедонька, -и, ж. 1》 Пестл. до лебідка I. 2》 перен., нар.-поет. Пестливе звертання до жінки, дівчини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лебідонька — ЛЕБІ́ДОНЬКА, ЛЕБЕ́ДОНЬКА, и, ж. 1. Пестл. до лебі́дка¹. Не біла лебідонька в переліт летить – Красна дівка із полону біжить (Л. Первомайський); Мов по дзеркальній озера блакиті. Пливуть лебедоньки в убранні білосніжнім (М. Словник української мови у 20 томах
  5. лебідонька — Лебідка, -ки ж. Лебедка. ум. лебідонька, лебедочка, лебідочка. Ой крикнула лебідонька із за хвилі виринаючи. н. п. По бережку ходила, лебідочку ловила. Чуб. V. 216. Съ лебідкою въ поэзіи сравнивается женщина. Словник української мови Грінченка