лебідонька
лебі́донька
лебедонька, -и, ж.
1》 Пестл. до лебідка I.
2》 перен., нар.-поет. Пестливе звертання до жінки, дівчини.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лебідонька — лебі́донька іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- лебідонька — див. кохана Словник синонімів Вусика
- лебідонька — ЛЕБІ́ДОНЬКА, ЛЕБЕ́ДОНЬКА, и, ж. 1. Пестл. до лебі́дка¹. Не біла лебідонька в переліт летить – Красна дівка із полону біжить (Л. Первомайський); Мов по дзеркальній озера блакиті. Пливуть лебедоньки в убранні білосніжнім (М. Словник української мови у 20 томах
- лебідонька — ЛЕБІ́ДОНЬКА, ЛЕБЕ́ДОНЬКА, и, ж. 1. Пестл. до лебі́дка¹. Не біла. лебідонька в переліт летить — Красна дівка іа полону біжить (Пера., Слов. балади, 1946, 23); Мов по дзеркальній озера блакиті. Словник української мови в 11 томах
- лебідонька — Лебідка, -ки ж. Лебедка. ум. лебідонька, лебедочка, лебідочка. Ой крикнула лебідонька із за хвилі виринаючи. н. п. По бережку ходила, лебідочку ловила. Чуб. V. 216. Съ лебідкою въ поэзіи сравнивается женщина. Словник української мови Грінченка