ляпнути

Значення в інших словниках

1. ляпнути — ля́пнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. ляпнути — див. сказати Словник синонімів Вусика
3. ляпнути — -ну, -неш, док. 1》 неперех. Однокр. до ляпати. 2》 неперех., розм. Стукнути, видавши певний звук (про предмети). || перех., перен. Кинути що-небудь з певним звуком. 3》 неперех., перен., фам. Те саме, що пропасти. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ляпнути — ЛЯ́ПНУТИ, ну, неш, док. 1. Однокр. до ля́пати. Дівчина кліпнула віями, й сльоза ляпнула на чистий аркуш (І. Багряний); Щось мокре ляпнуло Горобенковi по руцi. Вiн випустив цiвку з рук i глянув (Б. Словник української мови у 20 томах
5. ляпнути — ті́льки ву́хами ля́пнути, несхв. Зазнати непередбачених неприємностей. — Сурйозний (серйозний) чоловік той Давид.. Може таку свиню підкласти, що тільки вухами ляпнемо (А. Головко). Фразеологічний словник української мови
6. ляпнути — БО́ВКНУТИ розм. (сказати що-небудь необдумано або необережно, навмання, не до ладу), БЕ́ВКНУТИ розм., БЕ́ЛЬКНУТИ розм., БО́ВТНУТИ розм., ЛЯ́ПНУТИ розм., ЛЯ́СНУТИ розм. рідше, СКАЗОНУ́ТИ розм., СПЛЕСКА́ТИ розм., БА́ХНУТИ підсил. розм., БРЯ́КНУТИ підсил. Словник синонімів української мови
7. ляпнути — ЛЯ́ПНУТИ, ну, неш, док. 1. неперех. Однокр. до ля́пати. Дві краплі ляпнули на білу стіну (Н.-Лев., IV, 1956, 164); — Та помалу ти з тим квачем! Ось на мене ляпнуло! (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах