марнуватися
Марнуватися, -нуюся, -єшся
гл. Попусту пропадать, приходить въ упадокъ. Господарство марнується. Левиц. І.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- марнуватися — марнува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- марнуватися — (даремно) переводитися, гайнуватися, марнотратитися, (- землю) лежати облогом; (- господарство) ЗАНЕПАДАТИ. Словник синонімів Караванського
- марнуватися — див. баритися; лінитися Словник синонімів Вусика
- марнуватися — -уюся, -уєшся, недок. 1》 Даремно, без користі губити життя, силу тощо. || Витрачатися без користі. || Пропадати, не знаходячи застосування. 2》 Пас. до марнувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- марнуватися — МАРНУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. 1. Даремно, без користі губити життя, силу тощо. Не шкода б було, якби витрачував сили на роботу, потрібну для нас, а то марнуюсь тільки на те, щоб було що їсти родині (М. Словник української мови у 20 томах
- марнуватися — ВИТРАЧА́ТИСЯ (губитися, марно пропадати), ВТРАЧА́ТИСЯ (УТРАЧА́ТИСЯ), МАРНУВА́ТИСЯ, РОЗТІКА́ТИСЯ розм., РОЗТРИ́НЬКУВАТИСЯ розм., ПЕРЕВО́ДИТИСЯ розм., РОЗКО́ЧУВАТИСЯ розм. — Док. Словник синонімів української мови
- марнуватися — МАРНУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. 1. Даремно, без користі губити життя, силу тощо. Не шкода б було, якби витрачував сили на роботу, потрібну для нас, а то марнуюсь тільки на те, щоб було що їсти родині (Коцюб. Словник української мови в 11 томах