1. Словник синонімів української мови

марнуватися

ВИТРАЧА́ТИСЯ (губитися, марно пропадати), ВТРАЧА́ТИСЯ (УТРАЧА́ТИСЯ), МАРНУВА́ТИСЯ, РОЗТІКА́ТИСЯ розм., РОЗТРИ́НЬКУВАТИСЯ розм., ПЕРЕВО́ДИТИСЯ розм., РОЗКО́ЧУВАТИСЯ розм. — Док.: ви́тратитися, втра́титися (утра́титися), змарнува́тися, розтекти́ся, розтри́нькатися, перевести́ся, розкоти́тися. Довелося чекати його хвилин п'ятнадцять.. Напевне, в кожного не мало отак витрачається часу (О. Донченко); Гадали, що.. з перекладом.. уся ця принада, вся суть (українського перелицювання "Енеїди") утратиться (М. Рильський); Вилягли в полі хліба, хліборобова гине надія,.. цілорічна марнується праця (М. Зеров); — Хотіли за старшину обрати, та мій не хоче. Щоб не розтеклося добро без хазяйського ока (М. Коцюбинський); Тільки спільними силами можна "заткнути" фонтан електроенергії, яка розтринькується, марнується (з газети); Яків дивився, як переводиться батьківське добро, та тілько серцем болів (Панас Мирний); Якби люди по правді жили, чи терпіла б я, зоставшись сиротою, те горе та нужду, що прийшлось витерпіти? Чи розкотилось би добро сирітське? (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. марнуватися — марнува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. марнуватися — (даремно) переводитися, гайнуватися, марнотратитися, (- землю) лежати облогом; (- господарство) ЗАНЕПАДАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. марнуватися — див. баритися; лінитися Словник синонімів Вусика
  4. марнуватися — -уюся, -уєшся, недок. 1》 Даремно, без користі губити життя, силу тощо. || Витрачатися без користі. || Пропадати, не знаходячи застосування. 2》 Пас. до марнувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. марнуватися — МАРНУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. 1. Даремно, без користі губити життя, силу тощо. Не шкода б було, якби витрачував сили на роботу, потрібну для нас, а то марнуюсь тільки на те, щоб було що їсти родині (М. Словник української мови у 20 томах
  6. марнуватися — МАРНУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. 1. Даремно, без користі губити життя, силу тощо. Не шкода б було, якби витрачував сили на роботу, потрібну для нас, а то марнуюсь тільки на те, щоб було що їсти родині (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  7. марнуватися — Марнуватися, -нуюся, -єшся гл. Попусту пропадать, приходить въ упадокъ. Господарство марнується. Левиц. І. Словник української мови Грінченка