1. Словник української мови в 11 томах

марнуватися

МАРНУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок.

1. Даремно, без користі губити життя, силу тощо.

Не шкода б було, якби витрачував сили на роботу, потрібну для нас, а то марнуюсь тільки на те, щоб було що їсти родині (Коцюб., III, 1956, 369);

Тепер уже настала для них гірка година. Батько до нестями марнувався, мати їла себе, свого чоловіка й дітей (Круш., Буденний хліб.., 1960, 39);

// Витрачатися без користі.

Тут писати не випадає, бо все треба то над водою сидіти, то в воду йти, то по горах блукати, а там, дивись, то втомишся, то світла, паперу чи ще чого бракує, та отак час і марнується (Л. Укр., V, 1956, 152);

// Пропадати, не знаходячи застосування.

Артем сів на дубки.. Ще до війни вивіз їх з лісу на новий хлів, а зараз марнувались (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 40);

[Паранька:] Сила, кажеш. А що ж сила, як вона марнується без ужитку?.. (Мик., І, 1957, 55);

На тебе я дивлюся сумовитий: Який багатий скарб чуття й любові Марнується розтоптаний, розбитий! (Фр., XI, 1952, 296).

2. Пас. до марнува́ти.

— Навіщо така розкіш, така пишнота? Скільки-то грошей марнується на ту розкіш! (Н.-Лев., IV, 1956, 26).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. марнуватися — марнува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. марнуватися — (даремно) переводитися, гайнуватися, марнотратитися, (- землю) лежати облогом; (- господарство) ЗАНЕПАДАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. марнуватися — див. баритися; лінитися Словник синонімів Вусика
  4. марнуватися — -уюся, -уєшся, недок. 1》 Даремно, без користі губити життя, силу тощо. || Витрачатися без користі. || Пропадати, не знаходячи застосування. 2》 Пас. до марнувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. марнуватися — МАРНУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. 1. Даремно, без користі губити життя, силу тощо. Не шкода б було, якби витрачував сили на роботу, потрібну для нас, а то марнуюсь тільки на те, щоб було що їсти родині (М. Словник української мови у 20 томах
  6. марнуватися — ВИТРАЧА́ТИСЯ (губитися, марно пропадати), ВТРАЧА́ТИСЯ (УТРАЧА́ТИСЯ), МАРНУВА́ТИСЯ, РОЗТІКА́ТИСЯ розм., РОЗТРИ́НЬКУВАТИСЯ розм., ПЕРЕВО́ДИТИСЯ розм., РОЗКО́ЧУВАТИСЯ розм. — Док. Словник синонімів української мови
  7. марнуватися — Марнуватися, -нуюся, -єшся гл. Попусту пропадать, приходить въ упадокъ. Господарство марнується. Левиц. І. Словник української мови Грінченка