1. Словник української мови Грінченка

маяк

Мая́к, -ка́

м.

1) Призракъ? Ой іде якийсь маяк; ангели десь то, не люде засвітили так всюди. Чуб. III. 328.

2) Дерево, оставленное при порубкѣ лѣса. Ворони... сіли на маяку, що на горі посеред лісу. Шевч.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маяк — мая́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. маяк — (джерело, носій світла) світоч; П. дороговказ; ІСТ. вартова вежа. Словник синонімів Караванського
  3. маяк — [майак] -йака, м. (на) -йаку, мн. -йаки, -йак'іў Орфоепічний словник української мови
  4. маяк — -а, ч. 1》 Висока башта, що має потужне джерело світла, яке вказує шлях суднам. || На березі річки – дерев'яний стовп із ліхтарем, що вказує на напрям фарватеру. || перен. Про того (ту, те), що вказує шлях до чогось. 2》 заст. Дерев'яна сторожова вежа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. маяк — МАЯ́К, а́, ч. 1. Висока башта, що має потужне джерело світла, яке вказує шлях суднам. Білий монастир поетично мрів в легкому світі од маяка (І. Нечуй-Левицький); Маяк навперемін кладе на море то червону, то зелену смугу (Ю. Яновський); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  6. маяк — А, ч. Попередження, натяк. ◇ Виставити, кинути маяк — попередити про щось. Бодьо, кидаю йому очима маяки, тіпа, не треба мучити малу (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
  7. МАЯК — • "МАЯК" - альманах Одес. орг-ції СПУ. Засн. 1959 (мав замінити альм. "Літературна Одеса"). Вийшла лише одна книжка — за ред. Є. Бандуренка. Вміщено повість "Онука" І. Мавроді, вірші В. Домріна, Є. Бандуренка, В. Гетьмана, В. Мороза, І. Невєрова, І. Українська літературна енциклопедія
  8. маяк — Постійний навігаційний знак, висока вежа, яку видно з моря. Універсальний словник-енциклопедія
  9. маяк — Мая́к, -ка́; маяки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. маяк — МАЯ́К, а́, ч. 1. Висока башта, що має потужне джерело світла, яке вказує шлях суднам. Білий монастир поетично мрів в легкому світі од маяка (Н.-Лев., V, 1966, 233); Маяк навперемін кладе на море то червону, то зелену смугу (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах
  11. маяк — Розташована на морському березу висока башта з сигнальним джерелом світла, призначеним для вказівки безпечного шляху кораблів і розташування суші. Архітектура і монументальне мистецтво