мигати

Значення в інших словниках

1. мигати — мига́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. мигати — -аю, -аєш, недок. 1》 Те саме, що блимати 1). 2》 Те саме, що блискати. || безос. || чим. Посилати короткі світлові сигнали. 3》 Те саме, що кліпати 1). 4》 Те саме, що мелькати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мигати — 1. (очима) кліпати, кліпнути, закліпувати, закліпати, покліпувати, покліпати, скліпувати, скліпати, моргати, моргнути, зморгувати, зморгати, переморгуватися, переморгнутися, поморгувати, поморгати, приморгувати, приморгати, лупати, лупнути, вилупувати... Словник чужослів Павло Штепа
4. мигати — МИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. Те саме, що бли́мати 1. Щебетав соловейко, зорі мигали, вітерець пахучий шарудів вишеньками (А. Тесленко); Не могла [жінка] вечором шити при поганім світлі, що лиш смерділо й мигало (Л. Мартович). 2. Те саме, що бли́скати. Словник української мови у 20 томах
5. мигати — БЛИ́СКАТИ (про джерело світла або предмет, на якому відбивається світло, — раз у раз яскраво блищати, світитися переливчастим світлом), МИГА́ТИ, БЛИ́КАТИ діал., ВИБЛИ́СКУВАТИ підсил., БЛИСКОТІ́ТИ (БЛИСКОТА́ТИ) підсил., РОЗБЛИ́СКУВАТИСЯ підсил. Словник синонімів української мови
6. мигати — Мига́ти, -га́ю, -га́єш; мигну́ти, -ну́, -не́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. мигати — МИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. Те саме, що бли́мати 1. Щебетав соловейко, зорі мигали, вітерець пахучий шарудів вишеньками (Тесл., Вибр., 1950, 81); Не могла [жінка панотця] вечором шити при поганім світлі, що лиш смерділо й мигало (Март., Тв., 1954, 228). Словник української мови в 11 томах