1. Словник української мови Грінченка

молодець

Молодець, -дця́

м.

1) Юноша, парень. І рече: молодче, тобі глаголю, встань. Єв. Л. VII. 14. Ой удовець не молодець: всі норови знає, — ой він твоє біле личко із своїм зрівняє, ой він твою русу косу під ноги зобгає. н. п. Вдовець, чи молодець буде сужений? О. 1861. XI. Свид. 54.

2) молодець. пано́ве молодці. Обычное обращеніе къ козакамъ запорожскаго войска. Не в Синопу, отамани, панове-молодці, а у Царьград, до султана поїдемо в гості. Шевч. 50.

3) Названіе представляющаго жениха парня въ весенней хороводной игрѣ и названіе этой игры. Грин. III. 108.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. молодець — молоде́ць іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. молодець — Юнак, парубок, хлопець-молодець, жм. козак, с. зух, хват; (завзятець) сміливець, с. відчаяка, відчайдух; молодчага. Словник синонімів Караванського
  3. молодець — див. молодий; хлопець Словник синонімів Вусика
  4. молодець — [молодец'] -одз'ц'а, ор. -одзцем, м. (на) -одзцев'і /-лоудз'ц'у, кл. -оджчеи, мн. -лоудз'ц'і, -лоудз'ц'іў Орфоепічний словник української мови
  5. молодець — -дця, ч. 1》 Молода неодружена людина; парубок. 2》 також молодець; мн. молодці, нар.-поет. Статна здорова молода людина міцного складу, бравого вигляду. 3》 у знач. присудк. сл., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. молодець — Молодик, молодий, молоденький, молодесенький, хлопець, хлопчина, хлопчисько, хлопчик, хлопчак, хлопчатко, хлопча, хлопченя, хлопчичок, хлоп'я, хлоп'як, хлоп'ятко, хлоп'яточко, хлопійко, хлоп'яга, парубок, парубчак, парубча, парубійко, парубчисько, паруб'яга, леґінь, левенець, левенчок, див. отрок Словник чужослів Павло Штепа
  7. молодець — МОЛОДЕ́ЦЬ, дця́, ч. 1. Молода неодружена людина; парубок. Ой удовець не молодець: всі норови знає, – ой він твоє біле личко із своїм зрівняє (Сл. Б. Грінченка); – Писанка [Марія]. Та ще дітей немає ж, – як дівка. Словник української мови у 20 томах
  8. молодець — Всякий молодець на свій образець. Кожний думає про себе добре. Молодець проти овець, а проти молодця і сам, як вівця. Іронія про боягуза, який сміливий лише проти слабких. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. молодець — МОЛОДЕ́ЦЬ (здорова молода людина міцного складу, бравого вигляду), МОЛОДЧИ́НА розм., МОЛО́ДЧИК розм., МОЛОДЧА́ГА розм., ЛЕ́ГІНЬ діал.; ЗУХ розм., ХВАТ розм. (завзятий чоловік); КОЗА́К розм., ОРЕ́Л розм., СО́КІЛ розм. Словник синонімів української мови
  10. молодець — Молоде́ць, молодця́, -лодце́ві, -це́м, на -дці́, моло́дче! -лодці́, -дці́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. молодець — МОЛОДЕ́ЦЬ, дця, ч. 1. Молода неодружена людина; парубок. Ой удовець не молодець: всі норови знає, — ой він твоє біле личко із своїм зрівняє (Сл. Гр.); — Писанка [Марія]. Та ще дітей немає ж, — як дівка. Словник української мови в 11 томах