нагарбати

Нагарбати, -баю, -єш

гл. Набрать много, нахватать. Помруть, — та нічого нагарбаного не візьмуть з собою. Мир. Пов. II. 42.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нагарбати — нага́рбати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. нагарбати — див. красти Словник синонімів Вусика
  3. нагарбати — -аю, -аєш, док., перех., розм. 1》 Грабуючи, захоплюючи чуже, привласнити багато чого-небудь. 2》 Брати, захоплювати з собою в якій-небудь кількості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нагарбати — НАГА́РБАТИ, аю, аєш, док., чого, розм. 1. Грабуючи, захоплюючи чуже, привласнити багато чого-небудь. [Іван:] У однім селі та жив собі заможний чоловік, ще за кріпацтва він отаманував, так грошей нагарбав стільки, що, може... Словник української мови у 20 томах
  5. нагарбати — НАГА́РБАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. 1. Грабуючи, захоплюючи чуже, привласнити багато чого-небудь. [Іван:] У однім селі та жив собі заможний чоловік, ще за кріпацтва він отаманував, так грошей нагарбав стільки, що, може... Словник української мови в 11 томах