1. Словник української мови Грінченка

наганяти

Наганя́ти, -ня́ю, -єш

сов. в. нагнати, -жену, -не́ш, гл.

1) Нагонять, нагнать куда-либо, на что-либо. Та повій, вітре, та буйнесенький, та нажени хмару чорнесеньку. н. п. холоду нагнати. Напугать, накричать на кого-либо. Чому пані-матка не нажене їй холоду? Св. Л. 60. А шо, нагнала я вам холоду? Черниг. г.

2) Сгонять, согнать въ одно мѣсто многихъ. Вставай, невіхно, та вставай, молодая! Дій ті корови, що од батька нагнала. Мет. 49.

3) Прогонять, прогнать. Желех.

4) Догонять, догнать. Догнав її аж геть за селом.

5) — горілки. Выкуривать, выкурить много водки.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наганяти — наганя́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. наганяти — Нагонити; наздоганяти; (хмари) зганяти, громадити; (на слизьке) заганяти; (страх) викликати, завдавати чого; (згаяне) надолужувати; ФР. підганяти, виганяти, проганяти, приганяти; (ціну) підвищувати. Словник синонімів Караванського
  3. наганяти — -яю, -яєш і рідко нагонити, -ню, -ниш, недок., нагнати, нажену, наженеш, док., перех. 1》 Досягати однакового рівня з тим, хто (що) рухається спереду; наздоганяти кого-, що-небудь. 2》 Зганяючи, зосереджувати де-небудь, збирати в одне місце. || тільки док. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. наганяти — НАГАНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко НАГО́НИТИ, ню, ниш, недок., НАГНА́ТИ, нажену́, нажене́ш, док., кого, що. 1. Настигати кого-, що-небудь, наближатися до того, хто або що рухається попереду; наздоганяти. Гайдамаки понад яром 3 шляху повернули. Словник української мови у 20 томах
  5. наганяти — заганя́ти (зво́дити) / загна́ти (звести́) на слизьке́ кого. Ставити у скрутне становище, у безвихідну ситуацію. Нікуди не годяться діла твої .., Лелюше. На слизьке загнали тебе .. звідки майже немає виходу (М. Фразеологічний словник української мови
  6. наганяти — ВИГАНЯ́ТИ (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.), ПРОГАНЯ́ТИ, ВИГО́НИТИ, ГНА́ТИ, ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ВИСТАВЛЯ́ТИ, ПРОГО́НИТИ рідше, ВИПРОВОДЖА́ТИ розм., ВИКИДА́ТИ розм., НАГАНЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. наганяти — Наганя́ти, -ня́ю, -ня́єш; нагна́ти, нажену́, -жене́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. наганяти — НАГАНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко НАГО́НИТИ, ню, ниш, недок., НАГНА́ТИ, нажену́, нажене́ш, док., перех. 1. Досягати однакового рівня з тим, хто (що) рухається спереду; наздоганяти кого-, що-небудь. Гайдамаки понад яром 3 шляху повернули. Словник української мови в 11 томах