наганяти
наганя́ти
-яю, -яєш і рідко нагонити, -ню, -ниш, недок., нагнати, нажену, наженеш, док., перех.
1》 Досягати однакового рівня з тим, хто (що) рухається спереду; наздоганяти кого-, що-небудь.
2》 Зганяючи, зосереджувати де-небудь, збирати в одне місце.
|| тільки док. Пригнати, донести і т. ін. велику кількість чого-небудь (рухом вітру, води тощо).
3》 Женучи, спрямовувати куди-небудь, на кого-, що-небудь.
4》 перен., розм. Викликати яке-небудь почуття, переживання, якийсь стан і т. ін. Наганяти апетит.
5》 Надолужувати пропущене.
6》 розм. Спонукати до активнішої дії, примушувати щось робити; підганяти.
7》 розм. Змушувати піти; виганяти, проганяти.
8》 розм. Штучно збільшувати, підвищувати (ціну, плату і т. ін.).
9》 Добувати що-небудь за допомогою перегонки в якійсь кількості. Наганяти горілки.
10》 безос., розм. Робити здутим, розпухлим хвору або пошкоджену частину тіла.
Значення в інших словниках
- наганяти — наганя́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- наганяти — Нагонити; наздоганяти; (хмари) зганяти, громадити; (на слизьке) заганяти; (страх) викликати, завдавати чого; (згаяне) надолужувати; ФР. підганяти, виганяти, проганяти, приганяти; (ціну) підвищувати. Словник синонімів Караванського
- наганяти — НАГАНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко НАГО́НИТИ, ню, ниш, недок., НАГНА́ТИ, нажену́, нажене́ш, док., кого, що. 1. Настигати кого-, що-небудь, наближатися до того, хто або що рухається попереду; наздоганяти. Гайдамаки понад яром 3 шляху повернули. Словник української мови у 20 томах
- наганяти — заганя́ти (зво́дити) / загна́ти (звести́) на слизьке́ кого. Ставити у скрутне становище, у безвихідну ситуацію. Нікуди не годяться діла твої .., Лелюше. На слизьке загнали тебе .. звідки майже немає виходу (М. Фразеологічний словник української мови
- наганяти — ВИГАНЯ́ТИ (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.), ПРОГАНЯ́ТИ, ВИГО́НИТИ, ГНА́ТИ, ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ВИСТАВЛЯ́ТИ, ПРОГО́НИТИ рідше, ВИПРОВОДЖА́ТИ розм., ВИКИДА́ТИ розм., НАГАНЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- наганяти — Наганя́ти, -ня́ю, -ня́єш; нагна́ти, нажену́, -жене́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- наганяти — НАГАНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко НАГО́НИТИ, ню, ниш, недок., НАГНА́ТИ, нажену́, нажене́ш, док., перех. 1. Досягати однакового рівня з тим, хто (що) рухається спереду; наздоганяти кого-, що-небудь. Гайдамаки понад яром 3 шляху повернули. Словник української мови в 11 томах
- наганяти — Наганя́ти, -ня́ю, -єш сов. в. нагнати, -жену, -не́ш, гл. 1) Нагонять, нагнать куда-либо, на что-либо. Та повій, вітре, та буйнесенький, та нажени хмару чорнесеньку. н. п. холоду нагнати. Напугать, накричать на кого-либо. Словник української мови Грінченка