наосліп

Значення в інших словниках

1. наосліп — (без певності) всліпу, навмання, наздогад, (не знаючи напрямку) будь-куди. Словник синонімів Полюги
2. наосліп — нао́сліп прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
3. наосліп — пр., не бачивши, не дивлячись, НАВМАННЯ, сліпма, осліп; (прожогом) стрімголов; (без орієнтирів) навпомацки. Словник синонімів Караванського
4. наосліп — див. навмання; недбало; спересердя Словник синонімів Вусика
5. наосліп — присл. 1》 Не бачачи нічого, не дивлячись куди-небудь. 2》 перен. Не маючи впевненості, точних, конкретних даних. || Точно не знаючи обставин. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. наосліп — НАО́СЛІП, присл. 1. Не бачачи нічого, або не дивлячись на що-небудь, кудись. Турецькі пушкарі, очевидно, не бачили у лісі обозу і стріляли наосліп (О. Маковей); До трапа Ганя йшла наосліп, навіть руку тримала поперед себе (С. Словник української мови у 20 томах
7. наосліп — НАО́СЛІП (не бачачи нічого, не дивлячись куди-небудь), ВСЛІПУ́ (УСЛІПУ́) розм. рідше, СЛІПМА́ розм. Попереду все частіше пострілювали ..Відчувалося, проте, що стріляють наосліп (С. Словник синонімів української мови
8. наосліп — Нао́сліп, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. наосліп — НАО́СЛІП, присл. 1. Не бачачи нічого, не дивлячись куди-небудь. Козак.. бахнув наосліп з рушниці (Коцюб., І, 1955, 356); До трапа Ганя йшла наосліп, навіть руку тримала поперед себе (Жур., Вечір.. Словник української мови в 11 томах