1. Словник синонімів української мови

наосліп

НАО́СЛІП (не бачачи нічого, не дивлячись куди-небудь), ВСЛІПУ́ (УСЛІПУ́) розм. рідше, СЛІПМА́ розм. Попереду все частіше пострілювали ..Відчувалося, проте, що стріляють наосліп (С. Голованівський); А в лісі в цей час розпочавсь артналіт, — Б'є ворог всліпу (І. Нехода); І що порівняно з отим виноградарським хистом цвях у дошку загнати сліпма? (О. Гончар). — Пор. 1. навпо́мацки.

НАВМАННЯ́ (без точного знання, без певності), НАО́СЛІП, ВСЛІПУ́ (УСЛІПУ́) розм.; НАЗДОГА́Д (НАВЗДОГА́Д), НАУГА́Д розм. (лише здогадуючись про що-небудь); НАВДАЛУ́ розм., НА ГАЛА́Й-БАЛА́Й розм. (сподіваючись на випадкову удачу); НАВПО́МАЦКИ (НАПО́МАЦКИ) (при дієсловах — метафоричних позначеннях поняття руху та дієсловах жити, діяти і т. ін.). Імлистими ранками, коли ворог пострілював навмання, піхотинці вилізали з своїх глеюватих окопів, як ховрахи (О. Гончар); Я не можу кидати решти дивізії наосліп, у прірву, не знаючи, що там мене жде (В. Кучер); Найстрашніше, від чого я тікав, то було виконання ролі всліпу і наспіх (Ю. Смолич); — Це якась панія, — сказала одна дівка наздогад (І. Нечуй-Левицький); Поки хазяїн порався біля каганця, Лозина з Юрком якось домацались навздогад до лав (П. Козланюк); Соломія, не розуміючи, чого та (циганка) хоче, кивала наугад головою (М. Коцюбинський); Пустившись навдалу, котився світом я (М. Рильський); — Без широкої освіти в житті доводиться йти навпомацки, як тому, що грає в піжмурки з зав'язаними очима (С. Добровольський); Ми знаємо, що, перші часи особливо, в деяких галузях доведеться іти трохи не напомацки (В. Еллан).

НАВПО́МАЦКИ (НАПО́МАЦКИ) (за допомогою дотику, обмацуючи, не бачачи при цьому нічого), ПО́МАЦКИ, ПО́ЛАПКИ розм., О́БМАЦКИ рідко, ПО́ЛАПЦЕМ рідко. Він навпомацки дійшов до задвіркових дверей, одчинив і вискочив у садок (І. Нечуй-Левицький); Степан нагнувся і почав напомацки шарити пальцями по землі (Д. Бедзик); Коли хтось що й робив, то в темряві, помацки (С. Скляренко); Я.. нарвав у садку полапки, до зірок, жовтих слив (С. Васильченко). — Пор. 1. нао́сліп.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наосліп — (без певності) всліпу, навмання, наздогад, (не знаючи напрямку) будь-куди. Словник синонімів Полюги
  2. наосліп — нао́сліп прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. наосліп — пр., не бачивши, не дивлячись, НАВМАННЯ, сліпма, осліп; (прожогом) стрімголов; (без орієнтирів) навпомацки. Словник синонімів Караванського
  4. наосліп — див. навмання; недбало; спересердя Словник синонімів Вусика
  5. наосліп — присл. 1》 Не бачачи нічого, не дивлячись куди-небудь. 2》 перен. Не маючи впевненості, точних, конкретних даних. || Точно не знаючи обставин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. наосліп — НАО́СЛІП, присл. 1. Не бачачи нічого, або не дивлячись на що-небудь, кудись. Турецькі пушкарі, очевидно, не бачили у лісі обозу і стріляли наосліп (О. Маковей); До трапа Ганя йшла наосліп, навіть руку тримала поперед себе (С. Словник української мови у 20 томах
  7. наосліп — Нао́сліп, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. наосліп — НАО́СЛІП, присл. 1. Не бачачи нічого, не дивлячись куди-небудь. Козак.. бахнув наосліп з рушниці (Коцюб., І, 1955, 356); До трапа Ганя йшла наосліп, навіть руку тримала поперед себе (Жур., Вечір.. Словник української мови в 11 томах
  9. наосліп — Наосліп нар. Слѣпо, не глядя. Словник української мови Грінченка