наосліп
НАО́СЛІП, присл.
1. Не бачачи нічого, не дивлячись куди-небудь.
Козак.. бахнув наосліп з рушниці (Коцюб., І, 1955, 356);
До трапа Ганя йшла наосліп, навіть руку тримала поперед себе (Жур., Вечір.., 1958, 112);
Не треба на карту дивитись — він міг би наосліп Знайти оцю стежку в дитинство (Перв., І, 1958, 345).
2. перен. Не маючи впевненості, точних, конкретних даних.
Мені доводилось наосліп шукати істини (Довж., III, 1960, 177);
Нікому було допомогти йому, він діяв самотужки, наосліп (Кол., Терен.., 1959, 198);
// Точно не знаючи обставин.
Я не можу кидати решти дивізії наосліп, у прірву, не знаючи, що там мене жде (Кучер, Голод, 1961, 406).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наосліп — (без певності) всліпу, навмання, наздогад, (не знаючи напрямку) будь-куди. Словник синонімів Полюги
- наосліп — нао́сліп прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- наосліп — пр., не бачивши, не дивлячись, НАВМАННЯ, сліпма, осліп; (прожогом) стрімголов; (без орієнтирів) навпомацки. Словник синонімів Караванського
- наосліп — див. навмання; недбало; спересердя Словник синонімів Вусика
- наосліп — присл. 1》 Не бачачи нічого, не дивлячись куди-небудь. 2》 перен. Не маючи впевненості, точних, конкретних даних. || Точно не знаючи обставин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наосліп — НАО́СЛІП, присл. 1. Не бачачи нічого, або не дивлячись на що-небудь, кудись. Турецькі пушкарі, очевидно, не бачили у лісі обозу і стріляли наосліп (О. Маковей); До трапа Ганя йшла наосліп, навіть руку тримала поперед себе (С. Словник української мови у 20 томах
- наосліп — НАО́СЛІП (не бачачи нічого, не дивлячись куди-небудь), ВСЛІПУ́ (УСЛІПУ́) розм. рідше, СЛІПМА́ розм. Попереду все частіше пострілювали ..Відчувалося, проте, що стріляють наосліп (С. Словник синонімів української мови
- наосліп — Нао́сліп, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- наосліп — Наосліп нар. Слѣпо, не глядя. Словник української мови Грінченка