1. Словник української мови Грінченка

нарівно

Нарівно

нар. Одинаково. Нарівно жалко (усіх діток). Ном. № 9215.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нарівно — на́рівно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. нарівно — пр., на рівні частки, рівно; (однаковою мірою) однаково. Словник синонімів Караванського
  3. нарівно — присл. 1》 На рівні частини, в однаковій кількості; порівну. 2》 Так само, однаково. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нарівно — НА́РІВНО, присл. 1. На рівні частини, в однаковій кількості; порівну. Умовились [звірі] гуртом робити Облаву потайну, І хто добуде що – все нарівно ділити (Л. Словник української мови у 20 томах
  5. нарівно — ОДНА́КОВО присл., НА́РІ́ВНІ, НА́РІ́ВНО, НЕЗГІ́РШЕ (НЕЗГІ́РШ) розм., ОДНА́КО діал., ЗАРІ́ВНО діал. Я знайшов мого Адаменка на фронті, він командував красивим полком, і в його полку не було однаково зодягнених бійців (Ю. Словник синонімів української мови
  6. нарівно — На́рівно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. нарівно — НА́РІВНО, присл. 1. На рівні частини, в однаковій кількості; порівну. Умовились [звірі] гуртом робити Облаву потайну, І хто добуде що — все нарівно ділити (Гл., Вибр., 1951, 110); Вона нагнулася й повну жменю вирвала рослих стебел льону. Словник української мови в 11 томах