1. Словник української мови Грінченка

нововірець

Нововірець, -рця

м. Послѣдователь новаго ученія, новой вѣры. К. ЦН. 297.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нововірець — новові́рець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. нововірець — див. НЕОФІТ. Словник синонімів Караванського
  3. нововірець — -рця, ч. Послідовник нового вчення, нової віри. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нововірець — НОВОВІ́РЕЦЬ, рця, ч. Новонавернений, новий прихильник якоїсь релігії; неофіт. Завзяття, енергія нововірця. Словник української мови у 20 томах