1. Великий тлумачний словник сучасної мови

нововірець

новові́рець

-рця, ч.

Послідовник нового вчення, нової віри.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нововірець — новові́рець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. нововірець — див. НЕОФІТ. Словник синонімів Караванського
  3. нововірець — НОВОВІ́РЕЦЬ, рця, ч. Новонавернений, новий прихильник якоїсь релігії; неофіт. Завзяття, енергія нововірця. Словник української мови у 20 томах
  4. нововірець — Нововірець, -рця м. Послѣдователь новаго ученія, новой вѣры. К. ЦН. 297. Словник української мови Грінченка