1. Орфографічний словник української мови

нововірець

новові́рець

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нововірець — див. НЕОФІТ. Словник синонімів Караванського
  2. нововірець — -рця, ч. Послідовник нового вчення, нової віри. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нововірець — НОВОВІ́РЕЦЬ, рця, ч. Новонавернений, новий прихильник якоїсь релігії; неофіт. Завзяття, енергія нововірця. Словник української мови у 20 томах
  4. нововірець — Нововірець, -рця м. Послѣдователь новаго ученія, новой вѣры. К. ЦН. 297. Словник української мови Грінченка